Гастроентерит у дітей: симптоми і лікування, причини, діагностика

Гастроентерит – запальний процес, який локалізується одночасно на слизовій шлунка і тонкого кишечника. Захворювання може протікати в гострій і хронічній формі, викликаючи симптоматику різної інтенсивності. Саме на підставі форми і причини хвороби лікар призначає лікування, що складається зі спеціальної дієти та медикаментозної терапії.

Загрузка...

Причини виникнення захворювання

Гостра форма захворювання розвивається за кількома типами причин:

  • інфікування патогенними мікроорганізмами. В залежності від типу збудника гострого запального процесу виділяють вірусний гастроентерит (зараження норовирусами, ротавирусами, коронавирусами, аденовіруси тощо) і бактеріальний (збудниками виступають кишкова паличка, сальмонела, шигелла, стафілококова група бактерій). Інкубаційний період залежить від конкретного мікроорганізму і може становити від 2 годин до 5-6 днів;
  • агресивний хімічний або фізичний вплив на слизову. До даної групи відноситься вплив алкоголю, деяких лікарських засобів, радіації, хімічних речовин;
  • зараження гельмінтами, особливо лямбліями, які розмножуються в дванадцятипалої кишці;
  • алергічна реакція на продукти харчування.

Хронічний тип запалення може бути викликаний:

  • перенесенням гострого запального процесу, виступаючи його ускладненням;
  • інфікуванням Хелікобактер пілорі – мікроорганізмом, стійким до кислотного впливу і підстьобує кислотоутворюючу функцію шлунка. Подібну дію і провокує хронічний запальний процес.

Шляхи зараження

Основне джерело інфекційного захворювання – хвора людина, носій вірусу, у якого немає виражених симптомів, але патоген в його організмі присутня, і заражені предмети.

У дитини може розвинутися гастроентерит з-за проникнення інфекції або паразита наступними шляхами:

  • з продуктами харчування. Неякісні продукти, недостатньо або неправильно приготовлені, з порушеннями умов і терміну зберігання;
  • за допомогою вживання всередину брудної зараженої води;
  • при безпосередньому контакті з хворою людиною або продуктами його життєдіяльності;
  • через ігнорування правил особистої гігієни;
  • через погано вимитий і оброблену посуд загального користування (наприклад, в дитячому саду);
  • ротавірусна форма може передаватися аерогенним шляхом – якщо дитина вдихне пил з частинками заражених фекалій.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:  Як навчити дитину читати по складах: гра та інші способи

Симптоми запального процесу

Гострий тип хвороби розвивається бурхливо, стан дитини швидко погіршується.

Типовими ознаками є:

  • нудота, активне видалення блювотних мас, порушення стільця. В легкій формі протікання діарея і блювота нечасті і не викликають симптомів зневоднення. При середньому ступені тяжкості захворювання частота випорожнень збільшується до 10-ти в день, що викликає початкові симптоми втрати вологи – спрагу і сухість шкірних покривів. У важкій формі гострого гастроентериту випадки діареї і блювоти можуть відбуватися до 20-ти разів на добу, це призводить до яскравою симптоматикою зневоднення (шкіра стає в’ялою, починаються судоми);
  • підвищення температури тіла (в залежності від форми тяжкості – від незначної зміни до підвищення до 40-ка градусів);
  • зниження апетиту;
  • бурління в животі та здуття;
  • загальна слабкість і занепад сил;
  • дратівливість, порушення сну;
  • бактеріальна інфекційна форма доповнюється вираженими болями спастичного характеру, що викликаються токсичним ураженням клітин;
  • у вірусної формі сильні болі зазвичай не зустрічаються, але можуть з’явитися симптоми респіраторної інфекції.

При хронічній формі перебігу гастроентериту симптоматика менш виражена, але має схожі риси: у дитини виникає ниючий біль у шлунку через деякий час після прийому їжі, формується нудота, іноді блювота і діарея з неперетравленими шматочками спожитої їжі, важкість у животі, метеоризм.

Методи діагностики

Діагностика захворювання починається зі збору скарг та огляду дитини лікарем. Вже на цьому етапі гастроентеролог може говорити про передбачуване гастроентериті, але для чіткого діагнозу необхідний ряд досліджень:

  • аналіз крові (загальний і біохімія);
  • копрограма, аналіз калу – необхідний для виявлення неперетравлених частинок їжі в калі, крові, слизу, жиру та інших домішок;
  • проби їжі в лабораторії для виявлення алергії (при підозрі на алергічну форму захворювання);
  • всі забрані рідини досліджуються для виявлення бактеріального або вірусного збудника хвороби;
  • езофагогастродуоденоскопія – дослідження шлунку та початкових відділів тонкого кишечнику на стан слизової оболонки, при необхідності береться матеріал для подальшого аналізу;
  • вимірювання кислотно-лужного балансу в травному тракті;
  • ультразвукове обстеження органів черевної порожнини.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:  Костюми для хлопчиків на Новий рік своїми руками - цікаві варіанти

Способи лікування

Лікарем призначається медикаментозна терапія, що залежить від встановленої причини захворювання. Складна вірусна форма вимагає використання противірусних препаратів, а бактеріальна – призначення антибіотиків, до яких чутливі виявлені патогенні мікроорганізми. Алергічний гастроентерит передбачає призначення антигістамінних ліків та обмеження контакту з алергеном.

Додатково прописується симптоматична терапія:

  • кошти для відновлення водного балансу – Регідрон, Педиалит;
  • ентеросорбенти – Активоване вугілля, Смекта, Полісорб;
  • препарати для зниження температури – Парацетамол, Ібупрофен, Панадол тощо;
  • пробіотики для відновлення мікрофлори кишечника (для запобігання негативних наслідків антибіотичної курсу) – Ацилакт, Біфіформ, Лінекс.

Рекомендована дієта

Важлива складова успішної терапії – дотримання рекомендацій щодо харчування.

Зразкове меню для дитини з гастроентеритом:

  • у перший день від прийомів їжі краще взагалі відмовитися. Для запобігання зневоднення дозволяється поїти пацієнта або чистою кип’яченою водою або слабо концентрованим відваром шипшини з невеликою кількістю цукру. Рідина важливо давати невеликими порціями, але часто – кожні 10 хвилин по столовій ложці аж до приїзду лікаря. Якщо захворіла дитина, то від годування грудьми повністю не відмовляються, але намагаються обмежити їх у частоті та обсязі до мінімуму;
  • другий день дитині можна їсти перетертий овочевий суп на воді (картопля, морква, цвітна капуста), запечене яблуко;
  • на третю добу допускається додавання у раціон парових котлет з нежирного м’яса;
  • на наступний день в меню вводять варені яйця, нежирну рибу на пару, галетне печиво;
  • на п’ятий день терапії можна повертатися до звичайного харчування, але уникаючи подразнюють слизову продуктів – копченого, маринованого, жирного, гострого та ін.

Профілактика

Враховуючи, що інфекційна та паразитарна форма хвороби передається побутовим шляхом, в цілях профілактики зараження дитини необхідно дотримуватися таких правил:

  • навчання дотримання простих гігієнічних правил миття рук після відвідування туалету, вулиці, перед прийомом їжі, після контакту з тваринами;
  • вода для пиття обов’язково повинні бути очищеною або хоча б кип’яченої;
  • важливо стежити за чистотою іграшок і всього, чого торкається дитина;
  • потрібно забороняти дитині тягнути предмети з підлоги в рот;
  • ізолювання контакту з хворими людьми, так як в бактеріальної і вірусної формі недуга заразний.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:  Бортики в ліжечко для новонароджених своїми руками покроково

Крім цього, батьків важливо стежити за харчуванням малюка – не варто завчасно вводити дорослу їжу, рекомендується дотримуватися принципів здорового харчування, уникаючи жирного, гострого, копченого та інших дратівливих продуктів. Лікарські препарати, побутову хімію та інші потенційно небезпечні склади необхідно зберігати в недоступному для дитини місці.