Остеохондроз поперекового відділу хребта: лікування

Найпоширенішою причиною появи болю в спині є розвиток такого захворювання опорно-рухового апарату, як остеохондроз. Якщо раніше ця патологія зустрічалася переважно в осіб старшого і рідше середнього віку, то зараз остеохондроз значно помолодшав, він нерідко діагностується у людей, вік яких становить 20-30 років.

Як свідчить медична статистика, найчастіше хворобою уражуються поперековий та попереково-крижовий відділи хребта.

Загрузка...

Характеристика захворювання

Остеохондроз — патологія опорно-рухового апарату, яка вражає найважливішу його складову — хребет. Виникає він внаслідок того, що починають розвиватися дистрофічні зміни в міжхребцевих дисках.

Впливає недуга не тільки на тканини міжхребцевих дисків, негативні зміни починають відбуватися і в оточуючих тканинах, зачіпаючи зв’язки і м’язи.

Причиною поширеності поперекової форми остеохондрозу є те, що саме цей відділ хребта піддається найбільшому фізичному навантаженні.

При даному захворюванні виникають характерні зміни в пульпозном ядрі, яке є частиною міжхребцевого диска. Цей диск виконує амортизаційні функції.

У разі якщо водний обмін в міжхребцевих дисках порушується, вони стоншуються, підвищується їх ламкість.

Найбільш схильні до патологічного процесу люди старших вікових груп, так як обмінні процеси в тканинах міжхребцевих дисків при досягненні певного віку починають погіршуватися.

Під впливом негативних змін кордону пульпозного ядра поступово розширюються, воно прагне вийти в міжхребцевий простір. Зазвичай це закінчується зміщенням ядра до спинномозговому каналу, внаслідок чого відбувається його здавлення і защемлення нервових волокон і кровоносних судин.

Защемлення нервів і є причиною больового синдрому при остеохондрозі. Також може спостерігатися погіршення функціонування внутрішніх органів.

 

З прогресуванням патології зростає сила тиску на хребці. Організм прагне компенсувати дефект, і зростання кісткової тканини хребта значно прискорюється. В результаті на хребцях формуються патологічні нарости — остеофіти. В кінцевому підсумку це ще сильніше порушує функціональність ураженого відділу хребта.

При запущених формах остеохондрозу у хворого може початися параліч нижніх кінцівок. З-за несвоєчасного звернення за медичною допомогою людина може стати інвалідом.

Причини остеохондрозу поперекового і попереково-крижового відділу хребта

Остеохондроз поперекового і попереково-крижового відділу розвивається із-за неправильного розподілу навантаження на хребет. Якщо це поєднується з іншими негативними факторами, прогресування остеохондрозу прискорюється, він може набувати більш важкі форми.

Спровокувати розвиток хвороби можуть:

  • регулярне виконання важких фізичних робіт, підняття важких предметів (групу ризику потрапляють люди певних професій, а також спортсмени, які займаються важкою атлетикою);
  • недостатня рухова активність, яка негативно на стані м’язів і призводить до погіршення кровообігу, обмінних процесів і зниження кількості вступників тканини поживних речовин;
  • наявність у пацієнта зайвої ваги, призводить до того, що хребет постійно піддається великим навантаженням;
  • проблеми з поставою і неправильна хода;
  • наявність вроджених деформацій або інших дефектів хребта або всього скелета;
  • плоскостопість також може стати причиною розвитку остеохондрозу, так як у пацієнтів з деформацією стопи, її склепіння не може в повному обсязі амортизувати навантаження при русі, що призводить до підвищених навантажень на міжхребетні диски;
  • травматичне ушкодження хребта;
  • генетично зумовлені порушення формування кісткової тканини;
  • вікові зміни;
  • інфекції, що вражають кісткову тканину (туберкульоз, остеомієліт);
  • запальні процеси, що зачіпають кістки і суглоби (у тому числі ревматоїдний артрит, хвороба Бехтерева);
  • дефіцит вітамінів і мінеральних речовин;
  • дія шкідливих та токсичних речовин.

Найбільш поширеною причиною патології є великі навантаження на хребет у пацієнтів з неправильною поставою.

Симптоми хвороби

Прояв і ступінь вираженості симптомів остеохондрозу залежать від стадії хвороби.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:  Як приймати борсуковий жир: лікувальні властивості, протипоказання, застосування

Виділяють 4 стадії хвороби:

  • Перша стадія характеризується появою больових відчуттів в області попереку (люмбаго), спазмами оточуючих м’язових тканин, набряком в області поразки. У цей період починається зміна і зміщення драглистих ядер міжхребцевих дисків, з-за чого відбувається подразнення нервових закінчень.
  • На другій стадії запускається процес руйнування фіброзних кілець міжхребетних дисків. Хребці стають нестабільними, їх рухливість зростає, внаслідок чого виникає стійке напруга сусідніх м’язів. Відзначаються больові відчуття по ходу сідничного нерва. На даному етапі хвороби можуть початися збої в роботі внутрішніх органів.
  • Під час третьої стадії спостерігаються розриви фіброзних кілець і вихід вмісту драглистих ядер. У результаті формуються грижі міжхребцевих дисків. Все це сприяє подальшій деформації хребта (може спостерігатися розвиток сколіозу, кіфозу або лордозу). Гострі болі стають постійними, це пов’язано з корінцевим синдромом, при якому корінці нервів здавлюються фрагментами, які випали з фіброзних кілець.
  • Для четвертої стадії характерна сильна деформації хребетного стовпа, з’являються патологічні нарости на хребцях. Може відмічатися значне полегшення больових відчуттів, але це не означає поліпшення стану хворого. Навпаки, рухи людини стають сильно обмеженими. Зазвичай пацієнтам з 4-ю стадією остеохондрозу вимагається оформлення інвалідності.

Один з основних ознак захворювання — біль в області попереку, яка може поширюватися також на куприк і нижні кінцівки. Вона поділяється на 3 види:

  • Люмбаго — напади гострого болю, що починаються при здійсненні різких рухів або підняття важких предметів.
  • Люмбалгія — виражена регулярна біль, пов’язана з ураженням міжхребцевих хрящів і м’язових волокон.
  • Люмбоишалгия — характеризується відчуттям болю, відчуття холоду або жару в області попереку, а також в ногах.

Спровокувати появу болю може і психологічний стан людини.

Крім больових відчуттів для остеохондрозу характерні:

  • відчуття слабкості в нижній половині корпусу і в ногах;
  • погіршення сухожильних рефлексів нижніх кінцівок;
  • поколювання, які можуть відчуватися від попереку до стопи;
  • викривлення хребетного стовпа;
  • при попереково-крижовій формі остеохондрозу часто відбувається збій у функціонуванні тазових органів (порушення сечовипускання, нетримання калу, еректильна дисфункція);
  • в області попереку і сідниць також можуть відзначатися проблеми з шкірою (сухість, лущення, поява синюватого відтінку) і зміна потовиділення.

При виявленні у себе перерахованих симптомів слід якомога раніше звернутися до лікаря, щоб своєчасно розпочати лікування та запобігти важкі наслідки.

Лікування остеохондрозу поперекового і попереково-крижового відділу хребта

Медичне

Пацієнту, у якого діагностовано остеохондроз, лікар може призначити наступні різновиди терапії (у тому числі відразу декілька):

  • лікування медикаментозними препаратами;
  • фізіотерапевтичні процедури;
  • лікувальний масаж і мануальна терапія;
  • проведення хірургічної операції.

Розглянемо докладніше кожен з цих методів.

Лікарські препарати призначають для зняття больового синдрому, боротьби із запаленням і поліпшення регенерації уражених хворобою тканин. Пацієнту можуть бути призначені:

  • анальгетики (допомагають купірувати біль);
  • міорелаксанти (застосовуються для розслаблення м’язових волокон і зняття спазмів);
  • хондропротектори (сприяють регенерації хрящової і кісткової тканин і захищають їх від негативних впливів);
  • протизапальні засоби;
  • у разі появи набряків призначаються діуретики (сечогінні засоби);
  • лікарські препарати, що сприяють поліпшенню кровообігу;
  • вітамінно-мінеральні комплекси.

При поширених формах остеохондрозу, коли звичайні анальгетики малоефективні, можуть бути призначені блокади. Які конкретно препарати слід застосовувати, а також схему та тривалість лікування визначає лікар з урахуванням стадії захворювання і ступеня вираженості симптомів.

Фізіотерапію доцільно призначати одночасно з лікарськими препаратами для підвищення ефективності лікування. При остеохондрозі показано застосування наступних процедур:

  • лазеротерапія;
  • магнітно-резонансна терапія;
  • фонофорез;
  • ударно-хвильова терапія.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:  Як вирощувати, доглядати і вживати чайний гриб: корисні властивості, протипоказання

Ці процедури допомагають купірувати біль, зменшити запалення, а також сприяють відновленню пошкоджених тканин. Вельми ефективне використання лазерного променя, це дозволяє отримати стійку ремісію.

При призначенні фонофорезу застосовують додаткові лікарські препарати місцевої дії (даний метод дозволяє проникнути ліків глибоко під шкіру безпосередньо до вогнища ураження). Для максимального збагачення тканин киснем лікар може призначити також і озонотерапію.

Слід мати на увазі, що при певних патологіях протипоказана фізіотерапія. Її не можна призначати пацієнтам з онкологічними захворюваннями, тиреотоксикозом, діабетом, туберкульозом, інфекційними хворобами.

Масаж і мануальна терапія можуть призначатися одночасно з медикаментами і фізіотерапевтичними процедурами, що сприяє посиленню терапевтичного ефекту.

Ці методи впливають на проведення нервових імпульсів і допомагають нормалізувати м’язовий тонус.

Хірургічне втручання показане тільки на пізніх стадіях хвороби, коли інші методи лікування неефективні. Оперативне втручання потрібно, якщо:

  • пацієнта мучать сильні болі, які не купіруються лікарськими препаратами;
  • виявлена грижа диска;
  • у хворого діагностовано здавлювання спинного мозку (це призводить до порушення чутливості та рухових функцій — від відчуття слабкості до паралічу);
  • відзначається розвиток синдрому «кінського хвоста».

Зараз все частіше проводяться сучасні високотехнологічні і малотравматичні операції, що дозволяють значно скоротити реабілітаційний період. При відсутності ускладнень пацієнт зможе нормально рухатися вже через кілька місяців після хірургічного втручання.

 

Народні засоби

Способи лікування, що використовуються в народній медицині, допомагають полегшити біль, зменшити запалення і поліпшити рухливість. Наведемо кілька способів лікування остеохондрозу народними засобами.

  • Потрібно взяти сиру картоплю, натерти його на тертці і перемішати з натуральним медом. Отриману суміш слід покласти на спину і закріпити бинтом не менше ніж на 2 години. Допомагає і прикладання до ураженої ділянки теплого відвареної картоплі.
  • Натерти часник і змішати його з імбиром в рівних частках. Потім додати трохи оливкової олії. Яке зілля треба втирати в спину на ніч для поліпшення кровообігу і зменшення м’язової напруги.
  • Змішати ложку ментолового масла з ложкою пихтового масла. Суміш потрібно втирати в спину.
  • Взяти подрібнену соснову або ялинову хвою в кількості ½ столової ложки на 200 мл (1 склянка) окропу і дати настоятися 30 хвилин. Пити по ½ склянки 2 рази на добу.
  • Змішати по столовій ложці ягід брусниці та трави м’яти, заварити окропом (1 стакан), дати настоятися і процідити. Відвар пити поступово протягом дня.

Важливо розуміти, що лікування народними засобами не може замінити собою відвідування лікаря. Народні способи тимчасово знімають симптоми, але повністю від хвороби не рятують.

До того ж вони можуть підійти не кожному пацієнту, тому перед їх застосуванням настійно рекомендується консультація з фахівцем.

Лікувальна фізкультура

Лікувальна фізкультура спрямована на зміцнення м’язів попереку, сідниць і стегон, що сприяє полегшенню больових відчуттів, зменшення ступеня обмеження нервів і судин і повернення колишньої гнучкості.

Щоб вправи були максимально ефективними і не заподіяли шкоди, вимагається дотримання певних рекомендацій:

  • вправи слід виконувати в одязі з натуральної тканини, не обмежує руху;
  • поперековий відділ під час виконання фізкультури не має переохолоджуватися;
  • якщо для виконання вправи потрібно прийняти лежаче положення, під гомілку краще підкладати круглий валик;
  • приступати до занять слід не раніше ніж через годину після прийому їжі;
  • для отримання стійкого позитивного ефекту займатися лікувальною фізкультурою необхідно регулярно;
  • вправи потрібно виконувати плавно, не поспішаючи, концентруючись на м’язовій роботі;
  • потрібно стежити за диханням, воно повинне бути рівним і глибоким;
  • корисно вести щоденник, в який вносяться зміни, що відбуваються з дня початку виконання вправ.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:  Дієта при псоріазі детально: які продукти можна їсти

Які саме вправи слід виконувати, залежить від ступеня вираженості симптомів остеохондрозу.

При гострому поперековому остеохондрозі хребта навантажувати не можна, слід дотримуватися постільного режиму (бажано використовувати ортопедичний матрац), а робити фізкультуру можна в положенні лежачи на спині, повторюючи кожен рух 8-10 разів. Можна порадити такі вправи:

  • Лежачи на спині, слід покласти валик під гомілки і зігнути ноги в колінах. Пацієнт повинен згинати руки в кулак і розгинати, а також потрібно згинати ноги в гомілковостопному суглобі. Такі рухи робляться по черзі з кожною рукою і ногою.
  • Потрібно по черзі згинати і розгинати ноги, рухаючи тільки колінами. Спина при цьому рухатися не має.
  • Кожній ступень по черзі робити обертальні рухи.
  • Витягнути руки і ноги, потім почати згинання і розгинання в ліктях обох рук одночасно. Під час згинання потрібно робити вдих, а під час розгинання — видих. Руки треба тримати долонями вгору.

Вправи, рекомендовані при підгострому поперековому остеохондрозі:

  • Зігнувши ноги в колінах в положенні лежачи на спині, спертися на матрац ступнями. На вдиху плавно підняти крижі, нижня частина грудного відділу хребта при цьому повинна спиратися на матрац. Через 1-2 секунди акуратно опустити нижню половину спини.
  • Лежачи на матраці, на вдиху потрібно підняти голову і напружити м’язи преса. На видиху повернутися у вихідне положення.
  • У положенні лежачи ковзаючим рухом підтягнути п’яту до сідниць, не відриваючи її від матраца. Через кілька секунд ногу випрямити. Рухи слід повторювати для кожної ноги окремо і обох ніг одночасно.
  • З положення на четвереньках сісти сідницями на п’яти, здійснюючи ковзаючі рухи кистями рук по матрацу. Потім прийняти початкове положення.
  • Встати на карачки, розслабити шию. Підтягти до грудей підборіддя, прогнути спину в попереку по-котячому, зафіксувати таку позу на кілька секунд. Необхідно простежити, щоб голова не піднімалася, а спина зберігала прийняте положення.

Пацієнти, яким вдалося досягти ремісії, можуть виконувати будь-які наведені вище вправи.

Лікувальну фізкультуру по можливості слід робити 3-4 рази в день при будь-якій формі поперекового остеохондрозу, але перед початком їх виконання варто обов’язково проконсультуватися з лікарем.

Заходи профілактики

Остеохондроз, як і більшість інших недуг, набагато простіше попередити, ніж потім намагатися позбутися його наслідків. Щоб звести до мінімуму ймовірність розвитку хвороби, рекомендується:

  • стежити за тим, щоб раціон був здоровим і збалансованим;
  • вести активне життя, якомога більше рухатися;
  • не піддавати хребет впливу надмірно важких навантажень;
  • виконувати вправи, спрямовані на зміцнення м’язів спини.

Також необхідно своєчасно лікувати захворювання і травми, які можуть призводити до розвитку остеохондрозу. Якщо з’явилися навіть незначні симптоми, які можуть сигналізувати про проблеми з хребтом, з походом до лікаря затягувати не варто.

Висновок

Остеохондроз поперекового відділу хребта — захворювання, ставитися до якого необхідно максимально серйозно, щоб уникнути важких наслідків. Якщо дотримуватися здорового способу життя і дотримуватися рекомендовані заходи профілактики, ймовірність розвитку патології буде мінімальною.

Якщо симптоми хвороби все ж проявилися, слід якомога раніше звернутися до лікаря. Своєчасна медична допомога є запорукою стійкої ремісії, що дозволяє зупинити патологічний процес, зберегти працездатність пацієнта і певною мірою відновити колишній стан опорно-рухового апарату.

Загрузка...